Фото, опис, коза індійської місцевості, порода Барбарі, характеристика для домашнього розведення і утримання.
Батьківщиною кіз породи Барбарі є жаркі Індія і Пакистан. У цих краях місцеві жителі займалися вирощуванням кіз для видобутку молока і м’яса.
Порода ставитися до середньо-важкому типу, м’ясо-молочного напряму. Барбарі досить таки скоростиглі. Козенята при народженні важать всього 1,5 – 2 кг, але вже через пару місяців на материнському молоці, набирають до 6,5 кг, а у віці півроку важать близько 8-9 кг. Коли молодняку виповнюється 1 рік, то їх вага коливатися від 15 до 16 кг. Дорослі козли Барбарі при стандартних умовах утримання максимально можуть набирати до 50 кг, а кози – до 30 кг. Це зовсім невелика вага, але, тим не менш, фермери вирощують кіз не тільки для видобутку молока, а й м’яса.
Мінус породи полягає в великої смертності козенят при народженні. Найчастіше гинуть кізоньки (до 32%), а козли міцніші (25%).
Барбарі мають коротку білу шерсть з темними, червоного відтінку плямами. Голова з римським профілем і прямостоячими вухами. Кози досягають зрілості у віці 1,3 року, після чого можна починати злучку. Перша лактація відрізняється більш низькою молочною продуктивністю, ніж всі наступні. Період лактації становить 200-250 днів, за який можна отримати до 230 літрів молока.
Барбарі не вибагливі і довгий час можуть обходитися без великої кількості зелені. Це велика перевага, особливо в тих місцевостях, де дуже жарко і мало рослинності.