Трава спориш, лікувальні властивості, протипоказання, вирощування, опис і фото.
Спориш є однорічною рослиною зі слабо піднятими й опущеними до землі гіллястими стеблами довжиною до 60 см, у нього вся коренева система розташована вертикально зі слабкими паростками, синьо-зелені листочки, іноді сіруватого забарвлення. У кишеньках листя з початку літа і до самої осені містяться квіти, колір рожевий, плоди це горіхи, темно-бурого кольору, починають з’являтися в липні і до жовтня.
Непогано росте на піщаних землях, вздовж доріг, так і на вигонах, стадіонах, він дуже живучий, навіть після витоптування, досить швидко омолоджується. Є прекрасним складовим для озеленення. Спориш, а вірніше його зелена частина дуже поживна, містить в собі білок і два з половиною відсотка цукру, залізо, вітамін С, каротин, вітамін Д, кумарини, сапоніни, органічні елементи та багато іншого. А ще вона дуже ніжна на смак, тому нею люблять харчуватися гуси і худоба. У народі спориш носить назву гусятник.
Восени насіння охоче їдять птахи. Також доведено, що він має кровоспинну, протизапальну, сечогінну дію, знижує кров’яний тиск, допомагає прискорити затягування подряпин і ранок, підвищує сприйняття організму до хвороб. Для заготівлі як ліки використовують верхню частину споришу, що росте на землі, збирають її в суху погоду, коли цвіте. Не бажано зривати спориш там, де випасають худобу і на забруднених ділянках. Зберігатися з висушеному вигляді може 3 роки. Ще зелень додають у салати, супи, сушать і використовують як приправу до перших і других страв, для соусів.