Звичайна лисиця, опис

Звичайна лисиця – хижа тварина, яка мешкає в лісах, степах. Звір великих розмірів: тіло завдовжки півтора метра, півметровий хвостик. Важить лисиця приблизно вісім кілограм. Окрас рижий з сіруватим відтінком, біла грудка, пухнастий цегляно-сірий хвіст з білим кінчиком, вушка лапки темні, витягнутий носик, світлі вусики.

Батьківщиною лис вважається Австралія. Там вона зуміла пристосуватися до навколишнього середовища. Пізніше тварини були завезені в Америку, країни Європи, Азії, Африки. Зараз лисиці живуть майже скрізь. Важливо зауважити, що вони віддають перевагу не тільки лісам, горам. Зараз лисиці мешкають у населених пунктах, парках, інших соціальних місцях.

Цікавий той факт, що забарвлення хижаків змінюється залежно від клімату. У холодних країнах звірі великі, шерсть густа, рівна, світла. В регіонах з теплим кліматом лисиці мають малі розміри, шерсть коротка, темна, не однотонна. Тварини, що живуть у горах, мають красиву, добротну шерсть з бурим відтінком.

Зміна шерсті у лисиць відбувається раз на дванадцять місяців. В кінці зими, коли вони скидають тепле хутро, в кінці літа шерсть поступово відростає.

Хижак має чудовий слух, який допомагає йому на полюванні. З допомогою слуху, вусиків він з легкістю відчує жертву.

Як відомо, лисиці живуть у норах. Тому вибирають не густі ліси, а різні кущі, зарості, де зможуть спорудити притулок. За статистикою, в північних районах України їх мешкає набагато менше, ніж в інших природних зонах.

Подорожувати тварина не любить. Тому намагається вибрати місце, де проведе залишок життя. Потомство не віддаляється від сім’ї. Молоді лисички риють нори в окрузі десяти тисяч метрів від батьківського дому. Територію вибирають ретельно. Головними умовами для житла є достатня кількість їжі, наявність нерівної поверхні, годиться для ніроук.

Грунт повинен бути пухким, легким. А місце повинне бути захищеним від дощів, вітру, граду. До облаштування будинку тварини підходять також відповідально. Частіше нора має декілька запасних ходів. Які ведуть не тільки до виходу, ще до гнізда, в якому виростають дитинчата. Не завжди лисиці вибирають нори. Іноді вони поселяються між скель, у печерах, стовбурі дерева, інших підходящих для них місцях. До їхнього дому складно підібратися. Притулок часто закрито заростями, камінням, деревами, землею.

У своїх норах сім’ї живуть, поки не підросте нове покоління. Коли діти йдуть з батьківського дому, лисиці можуть ночувати на вулиці.

З часом число лисиць значно зменшується. Причиною масової смерті є клімат, нестача їжі, хвороби, самки часто не можуть завагітніти, дитинчата гинуть.

Але поступове вимирання лисиць не відводить небезпеку від людей. Звірі часто хворіють, значить, можуть заразити людину під час укусу. Напади нерідко зустрічаються. Їх причинного в більшості випадків є сказ. Якщо від цієї хвороби можна врятуватися, то від чуми мало шансів вижити.

Живуть звірі близько семи років у рідній для них середовищі. У зоопарках, заповідниках тривалість життя досягає двадцяти років.

Харчування різноманітне. Починаючи м’ясом, закінчуючи травою. Так як лисиці відносяться до хижаків, добувають собі їжу самі. У літній період можуть обійтися плодами, різними рослинами. Взимку більше віддають перевагу м’ясу. Запасів не роблять. При відчутті голоду хижаки відправляються на полювання, де терпляче чекають видобуток. Іноді дістати м’ясо не складно, а іноді потрібно попрацювати.

Розмножуються тварини раз у рік. Вагітність самки триває приблизно два місяці. Кількість новонароджених залежить від навколишнього середовища. Мама може народити до десяти дітей. Малюки народжуються опушеними. Після народження, самки не відходять від лисенят. Охороняють дітей також самці (два три на одну самку). У сім’ї часто трапляються сутички, які призводять до травм одного самця. Потомство народжують всі лисиці приблизно в один час. Тому на всіх гнізд не вистачає. Якщо самка помирає, дитинчата гинуть від інфекції, вільне місце відразу ж займає інша сім’я.

Ці тварини вважаються найбільш турботливими, люблячими батьками. У вихованні лисенят беруть участь усі члени сім’ї. Особливо відрізняються самці. Вони не лише виховують потомство, але оточують матір турботою задовго до початку пологів. Якщо тато гине, мати не залишиться одна. Самці так люблять дітей, що часто гинуть під час бійки за місце в цій сім’ї.

Гнізд звірята роблять кілька. В разі небезпеки, сім’я швидко переселяється в безпечне місце. Через чотирнадцять днів у малюків прорізаються перші зубки, вони можуть бачити, чути. Тоді батьки змушені постійно добувати їжу. Часто вони жертвують сном, щоб прогодувати дітей. Сорок п’ять днів після народження лисенята харчуються материнським молоком. Батько вчить малюків самостійності. Незабаром вони можуть самі знаходити собі їжу. Через рік діти покидають дім. Недалеко від батьків, вони шукають собі житло, другу половинку. Через вісімнадцять місяців, вони здатні створити сім’ю.

Знайти звіра по слідах не складно. Лисиці ходять урівноважено, тихо, залишаючи чітку лінію. Ці тварини завжди зосереджені. До жертви підходять тихо, щоб не злякати. Відчуває майбутню їжу звір вусиками, слухом. Зір слабо розвинутий, зате вночі вони чудово бачать. Кольори не розрізняють, можуть підійти до нерухомої людини, прийнявши його за неживе створіння.

Якщо звір стривожений, ви почуєте неприємне виття і хай.

Проводити дозвілля ці звірі бажають в полях, чагарниках, де їх ніхто не потривожить. Перш ніж він не переконається у своїй безпеці, звір не засне.

На полювання виходять з світанком, після заходу сонця. Погано переносять спеку. Лисиці не люблять компанії інших тварин. Вони бажають перебувати наодинці.

Не всі звірі люблять спокій. Лисички, що живуть біля літніх таборів, пансіонів, баз відпочинку, легко йдуть на контакт з людьми.

Нерідко лисиць відловлюють мисливці, так як їх хутро дуже цінне. Густа, тепла шерсть не пропускає холод. Також ці звірі приносять людям величезну користь. Вони поїдають шкідників ваших врожаїв. Самі хижаки рідко харчуються домашніми тваринами.

Особливі породи лисиць спеціально вирощують, щоб потім отримати відмінне хутро.

Мінусами цих тварин є те, що вони переносять безліч хвороб. Серед яких є смертельно небезпечні. Такі, як чума.